Книга Сталеві труни стр 233

Як і в Бресті, повітряні атаки союзників на бун-Кери в Дориане, Сент-Назер, Ла-Паліс і Бордо при-несли незначні результати. Однак наступ союзників на суші породжувало страх і сум’яття. Всі, хто міг бігти, пробиралися з наших небезпечних север¬них портів в Ла-Паліс і Ла-Рошель. Вони мали вихід в море між островами Ре і Олерон. Ці протоки ще не були блоковані британським флотом і залишалися вікнами для втечі з Франції тисяч німців, яким було дозволено виїхати на батьківщину. Обидва порти були ви¬брани командуванням в якості сховищ для підводних човнів з північних баз. Тут вони повинні були заправлятися пальним, запасатися продовольством і проходити ре-монт для наступних виходів в море на бойові за-дання.
Однак британський флот тепер панував на мор-ських підступах до північних портах, і наші пошарпані, що не відремонтовані повністю підводні човни мали мало шансів дістатися до безпечних портів. Ті, що не були потоплені есмінцями, знищувалися літаками або підривалися на мінах. «У-736», що вийшла з Дорі-ана, була потоплена 6 серпня, «У-608», пізніше послідовно-вавшего за нею, загинула майже на тому ж місці 10 серпня. Днем пізніше «У-385» розірвали на частини глибинні бом-б. 12 серпня неподалік Доріана була потоплена «У-270», а «У-981» підірвався на міні, намагаючись вийти з бухти Ла-Рошель. 14 серпня «У-618» була пошкоджена авіабом¬бой і потоплена в кінцевому рахунку есмінцями. 18 авгус¬та «У-107» загинула під бомбами, а «У-621» стала жерт¬вой однією з найбільш боєздатних і ефективних груп кораблів-мисливців, які патрулювали в Біскайській за¬ліве.
У ті дні занепаду Німеччини крах нашої оборони в Ат-Лантік супроводжувався ураженнями на інших фрон¬тах. Радянські війська зайняли міста Перемишль, Бело¬сток, Ковно і Преск. Вони продовжували своє потужне наступ по території Росії. Серйозні поразки зазнала Німеччина і Греція, а Румунія перейшла на бік союзників. В Італії наші частини отсту¬пілі від Риму і вели бої за утримання нових оборо¬нітельних ліній далі на півночі. На довершення всіх цих поразок, сили вторгнення США, Франції і Ве-нії висадилися 15 серпня на французькому Середземноморському узбережжі між Ніццою і тулоу-ном. З цієї нової лінії фронту бронетанкові час¬ті союзників рушили на північ, погрожуючи ізолювати наші дивізії в західній частині Франції. База підведення-них човнів в Тулоні була знищена ударами з повіт-ха авіації. Були потоплені вісім підводних човнів, і серед них стара знайома «У-230». В результаті підводна війна в Середземномор’ї припинилася. Цю сумну картину доповнила наша втрата у французьких водах всіх есмінців, кораблів берегової охорони і траль-щиків.
Відступ посилювало сум’яття і навіть породжувало па-нику. Атмосфера в фортеці Брест стала вибухонебезпечною. Місто було оголошено вільним від обмежень в при-Еме наших військ. Був введений строгий комендантську годину для населення. Сухий док охоронявся морськими пе-хотінцамі. Всі зенітні установки перемістили на стра¬тегіческіе позиції, щоб зміцнити зовнішню кордон оборони міста. Озброєні до зубів підрозділи військових моряків патрулювали місто та околиці. Морський коледж, що належав колись прослав¬ленной Першої флотилії, був перетворений в командний центр оборони Бреста через що була там великої системи підземних тунелів. Дев’ята флотилія под¬водних човнів була розформована, а її командувач переведений до Норвегії. На прощання йому вдалося сде¬лать майже неможливе: відправити в море «У-256» під командуванням Бодденберга. Ця стара підводний човен, по-лучів наказ на вихід в море і навіть «шнорхель», неза-шатнись вислизнула з внутрішньої бухти і прорвалася крізь кордон британських бойових кораблів біля скель.