Книга Сталеві труни стр 71

Він коригував параметри мети і кілька разів змінював курс. Потім почекав моменту, коли човен вийде на кут атаки. Однак Цей момент так і не настав. Цілі — різко змінили курс і пішли на швидкості до 24 вузла, що значно перевищує можливості нашого човна.
Паульсен скрушно похитав головою. Після короткого перепочинку ми спливли й пішли новим курсом на зустріч з танкером.
По мірі того, як ми наближалися до південного узбережжя Гренландії, айсбергів ставало все менше. Рано вранці на третій день після зустрічі з британськими крейсерами ми виявили в заданому районі самотній «Бельхен». Повільно зближуючись, танкер і «У — 557» впізнали один одного, обмінялися привітаннями по мегафону і зловили кинутий з танкера лінь з прив’язаним до нього паливним шлангом. Паульсен слідівал у майже невидимому кільватері танкера. Це було невисоке довге судно водотоннажністю приблизно 15 тисяч тонн. Мабуть, воно вміщувало достатньо палива, щоб забезпечувати їм наші підводні човни протягом декількох місяців або навіть роки.
Один з механіків човни приєднав паливний шланг до бортового клапану і прив’язав мотузку до огорожі палуби. Потім «У-557» почала всмоктувати в свої порожні цистерни паливо, у якому гостро потребувала. Доставлялося продовольство на човен з «Бельхена» на гумових човнах. Опівдні до нас приєдналася ще одна підводний човен, яка успішно дісталася до танкера, щоб заправитися паливом і поповнити запаси продовольства. О 15.00 нам склала компанію третя човен. Це була «У-93» під командуванням Корту. Вона наблизилася і зупинилася, гойдаючись на крижаних хвилях недалеко від танкера. Чотири німецьких судна зустрілися в куточку, загубленому серед Північної Атлантики. Екіпажі човнів обмінювалися жартами, а ми попередили всіх про зустріч з трьома британськими крейсерами. О 17.00 ми від’єднали паливний шланг, перемістили його на