Книга Сталеві труни стр 79

Паульсен обернувся:
— О Боже! Старпом, вогонь!
Пішла команда Керна:
— Апарати один, два — пли! Апарат чотири — пли!
— Закрити апарати кришками, повний вперед! — скомандував командир під завиваючий вітер.
«У-557» поволі набирала швидкість. Коли наші тор-педи понеслися в напрямку сталевих громадін конвою, ми прослизнули в простір між двома есмінцями.
З лівого борту пролунав потужний вибух. За ним пос-ледовал другий. Я побачив, як одна з тіней розкололася на два стовпи вогню. Судно пішло на дно. Третя торпеда не потрапила в ціль. Сигнальні ракети та освітлювальні патрони на парашутах перетворили ніч на день. Ми пере-лись, що потрапили в пастку. З корми наближалися два есмінці, третій ввійшов в нашу сторону, вийшовши з-за одного з транспортів конвою. Піти від небезпеки, залишаючись на поверхні, не представлялося можливим. Ми були затиснуті між клинами велетенського преса.
— Тривога! ;
Вигук командира потонула у звуках сигнальної сирени. «У-557» зарилась носом у чорнильні хвилі моря. Одночасно оглушливий вибух підняв корму човна, потужно струснув її і розгорнув навколо осі. «У-557» втратила керування і швидко занурювалася.
— Текти в дизельному відсіку!
— Електромотор з правого борту вийшов з ладу!
— Гребний гвинт деформований!
Чотири диявольських вибуху відкинули човен в бік, як іграшку. Вона продовжувала тонути, спотикаючись і похитуючись. Люди каталися по плитах палуби. В заходів-цании аварійного освітлення я бачив, як стрілка гли-бомер завагалася на поділі 125 метрів, потім різко рушила до 140, 160, 180 метрів. Гул від гвинтів есмінця посилився. Звукові хвилі від оберталися гвинтів бару-банили із сталевого корпусу човна.