Коли йшов у армію, попросив кращого друга доглянути за моєю дівчиною і допомагати їй. Він моє прохання зрозумів трохи інакше
Зі службою в армії зіткнутися в своєму житті доводиться багатьом хлопцям. Це серйозний і непростий період у житті молодої людини, який допомагає стати йому справжнім чоловіком. А вдома чекати хлопця з армії залишаються люблячі родичі, вірні друзі і дівчина часто… Звичайно, дочекатися улюбленого може не кожна. Це так звана своєрідна перевірка почуттів. Ця історія про хлопця, який за своєю дівчиною попросив під час служби доглянути кращого друга.
«Я служив, а вдома мене чекали…»
Отже, герой статті ділиться своєю історією: «Як і більшості чоловіків, в свій час мені довелося йти служити в армію. Світлана, моя кохана дівчина, залишалася одна. Тому я і попросив свого кращого друга Михайла всіляко їй допомагати. І доглядати за нею. Вона звикла до того, що я її надійна опора і захист. А хіба мало, що може статися, поки я відсутній. Само собою, Міша погодився без заперечень.
Мобільні телефони в ті часи були далеко не у кожного. Так що ми підтримували зв’язок з допомогою листів. Мені писали всі. Звичайно ж, найчастіше – Міша та Світла. Правда, під кінець служби звісточки приходили вже все рідше і рідше. Але я не звертав на це особливої уваги. Я знав, що вдома мене чекали!»
Подвійну зраду
«І ось він! Довгоочікуваний дембель! Повертаюся я додому. Приходять друзі. Хлопці змужніли, дівчата покращали… Тільки Свєти моїй немає чомусь. І Міші. Він подзвонив, в принципі… Сказав, що захворів. Ну, та гаразд, подумав я. Побачимося пізніше.
Але тут один з хлопців підійшов до мене і розповів, чому Світу з Мішею відсутні. Не хотіли мені писати в армію, переживали, що я відреагую як-то неправильно. Мало, що в голові відбудеться… Міша, виявляється, спочатку дійсно Світла всіляко підтримував. А з часом зустрічатися з нею почав. Намагалися навколишні пояснити хлопцеві, що не можна так чинити. Але він нікого не слухав. Твердив, що закохався без пам’яті.
Втім, Світла через пару тижнів і Мішу кинула. Закрутила роман з якимсь студентом з юридичного факультету.
Слухав я і мовчав. Емоції були суперечливими. Спочатку образа, потім ненависть, а потім… Просто байдужість. Так, напевно, я сам винен. Не треба було одного ні про що таке просити».
Все, що не робиться – на краще
«Одного я згодом вибачив. Правда, без бійки не обійшлося. Але в підсумку помирилися. Поговорили, обговорили всі. А Світла… Світла як і раніше знаходиться в пошуку підходящої кандидатури собі в чоловіки. Загалом, все, що не робиться – до кращого. Я ж хотів пропозицію їй зробити. А хіба змогла би вона стати вірною дружиною?»
