Кров випаровувалася, черепа вибухали: як вмирали жертви легендарного виверження Везувію
24 серпня 79 року нашої ери відбулося одне з найбільш катастрофічних і легендарних вивержень в історії. Вулкан Везувій породив гігантську розпечену хмару з каменів, попелу і диму висотою до 33 кілометрів. Пірокластичний потік за два дні знищив три стародавніх міста-Помпеї, Геркуланум і Стабії.Тим, хто не покинув міста вчасно, врятуватися від руйнівної стихії було практично неможливо: все живе було поховано під руїнами будівель, потоками лави і шаром попелу. Проте багато місцевих жителів померли ще більш страшною, хоча і швидкою смертю.
В ході роботи дослідники вивчили фрагменти кісток, знайдених на узбережжі Геркуланума. Перша фаза виверження не завдала йому сильних пошкоджень, і більшість жителів встигло залишити місто. І все ж частина людей вирішила перечекати лихо: в ангарах для човнів спробував сховатися близько 300 осіб. Раніше вважалося, що ці люди загинули від задухи, опинившись згодом замурованими під шаром попелу.Однак, оглянувши 103 скелета, фахівці виявили мінеральний осад червоного і чорного кольорів. Сліди якоїсь речовини були знайдені всередині черепів, на кістках тіл, а також в золі.
Для більш докладного аналізу дивного з’єднання вчені використовували мас-спектрометрію з індуктивно-зв’язаною плазмою і спектрометрію комбінаційного розсіювання. Перший метод дозволяє ідентифікувати ряд металів і декількох неметалів, другий допомагає досліджувати зразок на молекулярному рівні.Результати показали, що осад, знайдений на останках людей, містить залізо і його оксид, які залишаються при закипанні і подальшому випаровуванні крові.
Такі показники говорять про те, що, хоча смерть місцевих жителів і була страшною, довгих мук вони не відчували, оскільки гинули практично миттєво.Але через нагрівання тіл жертв виверження відбувалося не тільки закипання їх крові. Вчені відзначають, що більшість черепних кісток мали тріщини або були взагалі роздроблені, а також обвуглені. Це вказує на смерть від підвищеного внутрішньочерепного тиску, викликаного сильним жаром. Іншими словами, тканини мозку людей википали і випаровувалися, але цей пар не знаходив виходу і все сильніше тиснув на череп, поки той не розлітався на шматки.
