Мій діагноз — інсулінорезистентність. Перші перемоги
15 жовтня. Ось і прийшов час написати про свої досягнення в боротьбі із зайвою вагою внаслідок інсулінорезистентності.
6 серпня я почала боротьбу. На сьогодні результат — мінус 10 кг. Я — щаслива як ніхто. Я -щаслива років на сто!
Це для мене — досягнення, на якому я не збираюся зупинятися. Це — тільки початок, але як же я рада, що нарешті я почала худнути!!!!! Яке ж це щастя!!!!
Я нарешті привчила себе вимірювати глюкозу в крові вранці, вдень і ввечері. І відстежую, на які продукти глюкоза дає різкий підйом. (Помідори все-таки мені їсти не можна).Я нарешті навчилася цінувати прості доступні продукти, які я раніше ненавиділа.
Виявляється, лінива каша-вівсянка, замочена на ніч в кефірі-це дуже смачно.
Я взагалі забула, як хлібець білий пахне, і анітрохи про це не шкодую. Якщо мені вже дуже нудно — я купую собі сушки-міні, і по одній штучці до ранкової кави без цукру з молочком собі дозволяю.
Але прийшла осінь — і мені шалено захотілося солоного. Квашеної капусти, морської капусти, оселедця. Потроху собі дозволяю. На вагу не впливає, перевірено.
Зі спортом у мене як і раніше проблеми. Хвора спина нагадує про себе з кожним необережним рухом. Але я знайшла вихід. Я поки просто багато ходжу пішки. 5 -6 км по крокоміру в день стабільно намотую. І хоча спина все одно болить, а ноги вогнем горять — мені все одно вже легше. З кожним скинутим кілограмом легше. На 4 поверх вже без задишки і спітнілий морди піднімаюся!!!!!!
У Новий 2019 рік я маю намір вступити з вагою хоча б в 100.Зараз у мене 113. Є до чого прагнути. Буде менше до Нового Року — буду рада.
З мінусів — головні болі і тиск скаче. Але, на думку, це організм адаптується.
Шкода мені тільки, що раніше мені в голову не прийшло інсулін перевірити. І ніхто не підказав, хоча до лікарів я зверталася…
Але-все добре, що добре закінчується. Метформін мені дуже допомагає, плюс правильно харчування-плюс ходіння пішки. Скину ще десяток кг — піду в тренажерку в’ялі тілеса підтягувати.
І — до нових досягнень!
