Нелюбимий син і улюблена дочка. Вчені прийшли до висновку, що одну дитину батьки виділяють на тлі інших дітей

Є чимало сімей, в яких виховується кілька дітей. З одного боку, це добре, а з іншого боку, проблематично. Позитивна сторона – дітям не нудно; вони грають один з одним, а в майбутньому будуть секретничати, ділитися своїми радощами і печалями, досягненнями і невдачами. А ось негативна сторона полягає в тому, що нерідко у якогось дитини виникає ревнощі. Він зауважує, що до інших братів або сестер батьки ставляться інакше, сильніше їх люблять. І це не вигадка ревнивого малюка. Цей факт довели вчені.

Більше уваги

Одне з досліджень проводилося в Католицькому університеті Америки. В опитуванні взяли участь 384 сім’ї. За результатами дослідження фахівці зробили висновок: приблизно 70% матерів і батьків віддають перевагу одному якомусь дитині, незважаючи на наявність декількох дітей у родині. При цьому самі батьки не усвідомлювали цього. Їм було не ясно, якому дитині вони приділяють більше уваги. Дослідники зробили припущення, що, можливо, щасливчиками є діти старшого віку – первістки.

Любов до первістку

Чому ж деякі батьки приділяють увагу саме своєму першому дитині? Вся справа в тому, що перший досвід народження і виховання запам’ятовується сильніше. Після появи первістка здається, що життя кардинально змінилася. Кожен день не схожий на попередній. Щодня батьки стикаються з новими радощами і новими проблемами. Коли в родині з’являється другий або третій малюк, мама і тато вже знають, що їх чекає в майбутньому. В їх пам’яті залишаються більш яскраві спогади, пов’язані з первістком.

Улюблена дочка

У США в громадському університеті Пердью, який займається дослідженням природничих наук, фахівці відзначають, що батьки більше всього люблять дівчаток. Вони більш слухняні, ніж пустотливі хлопчиська, люблять допомагати по дому. Однак дуже часто це перевагу у батьків змінюється з досягненням дітей підліткового віку. Дівчата до 15 років стають більш бунтарським. Хлопчики в цьому віці більш спокійні.

Дати пораду про те, що потрібно дітям дарувати рівну увагу і рівну любов, дуже просто. Але в житті часто це зробити дуже складно. Ми все одно часом по-різному любимо дітей, адже хто-то виявляється більш здатним, а хтось- ледачим, хтось- слухняним, а хтось- примхливим.

При вихованні дітей не варто їх порівнювати, а ще до того ж і озвучувати власні висновки. Своїми словами можна поранити дитину. Треба все-таки намагатися ділити увагу між дітьми порівну, не економити час на прояві любові, частіше спілкуватися і пояснювати, чому, наприклад, молодший дитина отримує більше уваги.