Страта ката. Як у Франції спалили вбивцю радянських громадян
… Все сталося, як у пересічному детективі. Поліцейський звіт по-французьки барвистий, і сповнений цікавих деталей. «Нападники перерізали колючий дріт, що оточувала будівлю…три сторожові собаки були поранені і знерухомлені … господар будинку стріляв з гвинтівки, помпової рушниці і револьвера, але ніхто не відкривав по ньому вогню. Близько 60 сантиметрів тіла мерця обвуглене до чорноти. Причина смерті — отруєння продуктами горіння: жертва задихнулася в диму. Вбивці не залишили ніяких слідів, і створюється відчуття, що загиблий стріляв по привидам…». 14 липня 1976 колишній штандартенфюрер СС і особистий ад’ютант Гіммлера, 61-річний Йоахім Пайпер при загадкових обставинах розлучився з життям у своєму власному будинку у Франції. Розслідування ні до чого не призвело: спецслужби на кшталт «Моссад» так не діють, свідків немає, доказів нуль – так і самого небіжчика щиро ненавиділи в половині країн Європи. Через 42 роки так і залишається невідомим, хто саме звів рахунки з нацистським катом, що знищила в СРСР тисячі мирних жителів, і «прославився» масовими вбивствами радянських і американських військовополонених.
… Перераховувати все, що створив ця людина – не вистачить і місяця. Я зупинюся на найбільш» знакових » подіях. 6 лютого 1943-го Йоахім Пайпер спалив під Харковом село Червона Поляна, велівши застрелити ВСІХ її жителів, включаючи немовлят. Причина? Він був розлючений втратами в боях – 25 есесівців його батальйону загинули, потрапивши в радянську засідку. 12 лютого, коли два офіцера СС отримали поранення в перестрілці з партизанами, 28-річний Пайпер вчинив розправу над населенням сіл Єфремівка і Семенівка. За наказом свого командира, нацисти вбили 872 людини – з них 240 жінок з маленькими дітьми спалили живцем, заштовхавши в церкву. Дивом вдалося врятуватися лише одному підлітку-14-річному Івану Кисельову. За подібні злочини батальйон Пайпера отримав в СС веселу кличку «Паяльна лампа»: «милий» натяк на перетворені на попіл села.
У листопаді 1943-го Пайпер проголосив гасло – полонених не брати, і його підлеглі забрызгались в крові по саме горло, розстрілюючи неозброєних червоноармійців. Тільки 5 і 6 грудня есесівці вбили 2 280 полонених-вціліли всього троє солдатів РСЧА. В цей же час, Пайпер стер з лиця землі село Пекарщина: розправилися з жителями вогнеметами і Йоахім сам спостерігав, як матері з дітьми на руках палали в їх власних будинках. Цей же метод штандартенфюрер застосував у Північній Італії. Коли партизани в селі Бовес полонили двох есесівців, він без роздумів велів кинути у вогонь 22 місцевих жителя. 17 грудня 1944 батальйон Пайпера розстріляв у міста Мальмеді в Бельгії 86 полонених американських солдатів: їх збудували в полі, і відкрили вогонь з кулеметів. Йоахім Пайпер був справжнім серійним вбивцею, психічно ненормальним маніяком: есесівська форма дозволяла йому вбивати і мучити безкарно будь-яку кількість людей. Якщо хоч один німецький солдат з «Паяльної лампи» був поранений, «до стінки» ставили все населення сусіднього села, не розмірковуючи в принципі – причетні вони до чогось чи ні.
…Після капітуляції нацистської Німеччини Пайпер здався американцям, і постав перед трибуналом в Дахау. Судили його конкретно за загибель 86 солдатів армії США, а не криваву різанину тисяч мирних громадян СРСР. 16 липня 1946 екс-штандартенфюрер був засуджений до страти через повішення, але потім шибеницю замінили на довічне ув’язнення, а в 1956-му Пайпера і зовсім звільнили з в’язниці-він пробув в ув’язненні 11 років. Нацистський вбивця влаштувався працювати на автомобільний завод «Порше», і всюди висловлював своє обурення. Мовляв, він не розуміє, за що був засуджений: «адже службовці СС такі ж чесні солдати, як і всі інші». Незабаром вибухнув скандал – після звинувачення Італії, що «Порше» найняли на роботу «м’ясника Бовес», колишнього есесівця відсторонили від посади. Ображений Пайпер найняв адвокатів, які виставили позивача в суді жертвою «жахливих обмов і брехні». Отримавши компенсацію за 6 місяців «простою», Йоахім пішов на хорошу посаду в «Фольксваген». Однак, шістдесятих роках у ФРН знову почалися процеси над колишніми есесівцями, Італія в 1964 році висунула вимогу віддати нарешті Пайпера під суд за вбивства в Бовесе – але в 1969-му справу припинили «за браком доказів».