Затримка мовленнєвого розвитку у дітей… Не вір лікаря, який лікує захворювання таблетками!
Найчастіше лікарі стикаються з двома протилежними підходами щодо батьків до дитини. У першому випадку дорослі сверхобеспокоены: коли дитина в два роки не каже, вони вже б’ють на сполох. Адже за словами подруги, її малюк в цьому віці вже читав вірші!
Друга група наполегливо намагається не помічати проблем у розвитку малюка, списуючи все на спадковість або сверхспокойный характер дитини.
Часто батьків другої групи охоплює почуття жаху, коли лікар ставить діагноз «затримка мовленнєвого розвитку» (ЗРР) і видає рецепт зі списком ліків для поліпшення роботи мозку.
Затримка мовного розвитку
Доктор Комаровський радить батькам у цьому випадку негайно відмовитися від такого лікування: «Мене охоплює відчай: навіщо стільки років писати й знімати, викладати все це у відкритий доступ, а потім бачити, що все це нікого не цікавить?
Ну, здавалося б, скільки разів я вже писав про те, що жодні затримки мовного розвитку не лікуються ліками! Скільки разів попереджав, що, якщо лікар призначає таблетки, від яких дитина нібито краще заговорить, це не лікар, а шарлатан…»
Доктор Комаровський наполягає на тому, що слід з’ясувати головну причину затримки мови і вже починати лікування виходячи з неї: «В першу чергу необхідно з’ясувати, що саме ви розумієте під терміном «не говорить»: не розуміє і не говорить; все розуміє, але мовчить; говорить, але незрозуміло (видає звуки, але не пов’язує їх в слова); говорить окремі слова, але не пов’язує їх в речення.
У будь-якому випадку, якщо у дитини виникають проблеми з промовою, в першу чергу потрібно переконатися в тому, що дитина добре чує. Якщо реакція на звук нормальна, хвороба вух як причину мовного розладу можна виключити.
Дуже рідко, але все ж буває, що причиною «мовний відсталості» стає яка-небудь хвороба мозку. Навіть фонове неврологічне порушення може викликати розлад мовного центру.
Якщо у дитини спостерігається щось подібне, то потрібно лікувати основне захворювання — причину ускладненості мови. Звертатися слід до невропатолога, і чим раніше, тим краще.
Якщо ж неговорячими дитина здорова, все розуміє, активно спілкується з оточуючими, впізнає близьких, то до 3 років хвилюватися не слід. Якщо він не пов’язує літери в слова, а слова в пропозиції і після 3 років, то знову ж таки потрібно звертатися до невропатолога.
Якщо дитина після 3-4 років нормально розмовляє, але не вимовляє окремих літер, потрібно звертатися і до невропатолога, і до логопеда. Ускладненість мови у дитини може бути викликана і тим, що з ним просто-напросто мало розмовляють.
Якщо малюка, припустимо, виховують не схильні до розмов бабуся і дідусь, то цілком може бути, що в дитячому саду, в колективі, дитина надолужить згаяне, почне розмовляти нормально».
А ти довіряєш думку народного лікаря? Тоді дізнайся з нашої статті, як правильно лікувати нежить у дитини.
