чи Є життя після розлучення? І як її налагодити?

За статистикою, понад 60% шлюбів закінчуються розлученням. Серед першопричин – спочатку неправильний вибір партнера. Це означає, що будь розлучення лише привід знайти дійсно «своє»? Ось тільки як при цьому зберегти душевну рівновагу, захистити дітей?

Право страждати

Безумовно, розлучення – це почуття розгубленості, смутку, самотності. Але є і ще одна сильна емоція, знайома, напевно, все розведеним – бажання помститися. Покарати. Вилучити з пам’яті. Відрізати ЙОМУ доступ до дітей… Проте військові дії не приносять полегшення, а лише посилюють біль. Так невже немає іншого, здорового, рецепти зцілення? Є! Але скористатися ним можна буде, «прийшовши до тями». А спочатку дозвольте собі відстраждати: вам дійсно важко, і ви маєте право на всю цю жахливу бурю емоцій. Якщо дати собі дозвіл на біль – обов’язково стане легше, не напускайте на себе показний позитив, не витрачайте даремно енергію, яку зараз і так мало. Економте її. Час для радості обов’язково прийде!

Міняємо світовідчуття

А от коли ви відчуєте, що вже «в адекваті», починайте діяти. В першу чергу задайтеся питанням: а що я придбала в цих відносинах? Якщо у вас залишилась дитина (діти) – це подарунок долі! А ще – мудрість і досвід, які не купиш ні за які гроші. Плюс – ціле життя попереду. Хіба з таким багатством можна вважати себе переможеною?

Візьміть чистий аркуш і напишіть заголовок: «Стосунки з колишнім чоловіком». Розділіть на дві графи: перша – «Що я втратила і чим заплатила», друга – «Що отримала. Мої придбання». І записуйте все, що приходить на розум. Вам може знадобитися не один день. Не поспішайте. Наша психіка влаштована так, що, звільняючись від «застарілою» інформації (за допомогою запису і проговорювання), несвідоме впускає в свідомість нові «інструкції». Коли заповніть обидві графи, відзначайте зміни. Відчули, що стало легше? Значить, перейшли на наступний рівень – прийняття і поваги.

Без гніву і докорів

Ви можете здивуватися: як можна поважати чоловіка, який приніс страждання? Цей той випадок, коли відкривається секрет «методом включення»: лише наповнені повагою, ви зможете вийти на рівень нових, щасливих відносин. І тільки при наявності поваги будуть щасливі ваші діти. Чому? Уявіть, що дитина – це дві нерозривні половини: одна – від батька, інша – від мами. Якщо одна половина втрачена, в майбутньому неминучі проблеми. Якщо ми поважаємо батька дитини, значить, не заперечуємо його у малюка. Саме для цього необхідно навчитися приймати «колишнього» без гніву і докорів, а також прийняти і усвідомити, що можна бути батьками, не будучи чоловіком та дружиною.

Його родичі

Не викидайте сімейні фотографії і реліквії: батьківська «лав сторі» повинна мати для дитини позитивну емоційне забарвлення. Тоді йому вдасться уникнути порушень у власних майбутніх сімейних відносинах. Не обмежуйте і не обривати зв’язок дитини з родичами чоловіка. Щоправда, це можливо лише в тих сім’ях, де у бабусі та дідуся (тітки і дядька тощо) досить такту і доброти, щоб не звинувачувати у трагедії одну вас і взагалі нікого не звинувачувати. Якщо ж родичі папи дозволяють собі при дітях злісні висловлювання на вашу адресу, нетактовні розпитування, це вже має мало спільного з нормальним вихованням.

Його нова дружина

Швидше за все, до неї ви налаштовані найбільш войовничо. Багато хочуть довести «захватчице»: екс-чоловік ні-ні, та і засумує за минулим! І, чого приховувати, вам приємні розповіді «колишнього» (або його мами, сестри) при зустрічі про те, що йому не все подобається в новій дружині. Але чого ви досягнете зловтіхою? Отруїте йому життя? Дуже може бути. Але не майте ілюзій щодо себе, пішла близькість не повернеться. Ви витрачаєте енергію даремно.

Один з найбільш напружених моментів: дитині подобається дружина батька, але він знає, що мама цього не схвалює. Запам’ятайте: малюк не повинен відчувати почуття провини за те, що йому симпатичний інша людина! Будьте мудрою і не змушуйте його мучитися із-за неможливості поділитися з вами радістю від приємного спілкування «в тій родині». Можливо, це найважче, але цю симпатію треба навіть заохочувати. Повірте, від цього дитина не стане менше любити вас, і її у вас ніхто не забирає.