Книга Сталеві труни стр 212

залишав узбережжі, теплий вітерець з півдня і окремі розпустилися бруньки породжували тільки передчуття приходу весни. За час моєї відсутності дерева по¬крилісь листям, зазеленіла трава, розцвіли квіти, встановилася по-літньому спекотна погода.
 Персонал верфей цілодобово працював під загальною бетонної дахом, щоб відремонтувати і оснастити обладнанням 15 підводних човнів для виконання ними наібо¬лее важливого бойового завдання. Торпеди, пальне і продо¬вольствіе були доставлені на пірс одночасно, что¬би скоротити термін їх навантаження в човни. Наші мотористи зробили добровільно масу дрібних ремонтів, щоб обес¬печіть боєготовність човнів до наміченого терміну.
У той час як спадала активність на верфях і усі-лівано нервозність в штабних установах бази, про¬тівнік завершив свою підготовку до величезної десантної операції через протоку Ла-Манш. Він посилив повітряні нальоти на порти узбережжя Біскайської затоки, тримаючи щогодини нас і сили ППО в напрузі. Щоночі ескадрильї літаків союзників проносилися над на¬шімі базами, усіюючи бухти і фарватери магнітни¬мі мінами. Кожен день наші тральщики виходили на пошуки прихованої під водою плавучої смерті, а скелі по¬бережья Брестської бухти відображали відлуння від вибухів мін. Численні ескадрильї англо-американських бом¬бардіровщіков вторгалися в небо Франції, сістематі¬ческі піддаючи бомбардуванням її територію, виводячи з ладу шосейні і залізничні колії, вокзали, склади, аеродроми, казарми, мости, села і міста. Вони руйнували прекрасну Францію, якій до сих пір війна майже не торкнулася.
В один з цих сонячних зловісних днів старший офіцер штабного підрозділу «Захід» капітан Розінг завдав очікувався візит в компаунд Першої флотилії. Він ознайомив нас з планом штабу по знищенню де¬сантного флоту союзників. У ролі гостинного хозя¬іна високопоставленого гостя і командирів підводних човнів Дев’ятої флотилії, що базувалася на іншому кінці міста, виступав капітан Вінтер. Коли ми розсілися за столом наради, я звернув увагу на своїх сорат¬ніков по предстоявшей неординарної операції. Зліва від мене сидів мій друг Хайн Зідер, командир «У-984».
Праворуч — Дітер Захсен з «У-413». Крім них тут були, з Тедді Лешті, командир «У-373», Хайнц Марбах з «У-953», Бодденберг з «У-256», Ул з «У-269», Хартман з «У-441».
Штарк з «У-740», Бутс з «У-629», Кнакфус з «У-821»,
Мачулат з «У-247», Штамер з «У-354», Бекер з «У-218» іКордес з «У-763».
Всі ми були молоді, віддані справі, сповнені рішучості виграти бій, до якого готувалися так довго. Во¬семь з нас, включаючи мене, мали свої міркування отно¬сітельно предстоявшей бойової операції. Однак адмірал м Дениц не рахував потрібним консультуватися з тими, кому
треба було зробити неможливе — зупинити десантний флот, та ще без допомоги «шнорхель».
Учасники наради приготувалися слухати. Капі¬тан Розінг пригладив на голові свою зачіску з просе¬дью, як ніби вибилися волосся заважали йому думати.
Він почав говорити тільки після того, як привів їх в
порядок.
— Панове, як ви знаєте, вторгнення союзників можна очікувати в будь-який момент. Ви повинні бути готові
вийти в море в будь-яку годину. Так як нашої розвідки не вдалося встановити точну дату і місце висадки десан¬та, я передам вам лише загальні вказівки. Ми повинні бути готові відбити десанти в будь-якому місці. У Норве¬гіі містяться для цього в боєготовності 22 підводні човни. Ще 22 зосереджені на узбережжі Біскайської за¬ліва в портах Лориан, Сент-Назер, Ла-Паліс і Бордо. Найбільш ймовірно, однак, що сили вторгнення просто перетнуть Ла-Манш і спробують