Книга Сталеві труни стр 218

понеслися на схід повз нашого довгого ладу і траль¬щіков, які, скориставшись шансом повернутися в порт під надійним захистом, покинули наш лад і по¬спешілі встати в кільватері есмінцям. Їх несподіваний маневр залишив вісім підводних човнів на милість британської авіації. У цей момент всі вони діяли согласован¬но, Я скомандував:
— Збільшити обертів втричі, повний вперед. Стрель-ба за програмними цілями без попередження.
7 червня. В 00.15 наші підводні човни продовжували рухати-ся на максимальній швидкості в Атлантику. Покашліва¬лі дизелі, виривалися назовні відпрацьовані гази, їм-пульс «асдіка» безперервно барабанили по корпусу. Я зловив себе на тому, що постійно дивлюся на годинник, немов вони могли сказати, коли човен отримає фатальний удар.
00.30. Імпульси «асдіка» швидко змінювали свою силу від протяжного стогону до пронизливого вереску. Очевід¬но, «томмі» патрулювали небо на різних дистанціях від нашої процесії. Вони, мабуть, вважали, що ми збожеволіли. Іноді я чув рев авіаційних мото¬ров на досить близькій відстані, але виявити са¬молет не міг. Стрілки годинника повільно повзли по ці¬ферблату. Англійці, мабуть, чекали підкріплення. Наше зір загострилося, а серця прискорено билися в пред¬чувствіі повітряного нальоту.
01.12. Бій почався. Раптово були атаковані голів-ні підводні човни. У різних напрямках полетіли трасси-рующие кулі, потім почувся бій зеніток. В небо злетіли фонтани води.
01.17. Загорівся один з літаків противника. Він спалахнув як комета, пронісся над головним човном, скинув чотири бомби і звалився в океан. Від вибухів бомб втратила керування «У-413» Захсен. Її вертикаль-ний кермо лівого  борту заклинило, човен вибилася з ладу. Вона швидко втратила швидкість і зникла під поверхнею океану.
01.25. Літак зробив візит на чергову атаку, знову націлився на головні човна. Три додлодкі, яскраво освітлені освітлювальними ракетами, вели щільний вогонь і тримали літаки на відстані. Разгорел¬ся вражаючий феєрверк, що поглинув і літак і човни. Несподівано «томмі» полетіли. Радіолокаціон¬ние імпульси показували, що вони кружляють навколо на¬шего ладу, готуючи нову атаку. Я піднявся над ограж¬деніем містка, силкуючись побачити або хоча б почути летять літаки.
01.45. Метою нової британської атаки стала підводний човен, що слідувала в кінці строю за нашою кормою. Четирехмо-битий «Ліберейтор» зробив візит з правого борту і, спи-кіровав на носову частину «У-256», спробував провести килимове бомбардування нашого ладу з тилу. Зенітні розрахунки човна Бодценберга відкрили вогонь. Однак само-років зробив віраж і пішов із зони вогню. Тоді настав наш шанс.
Вогонь! скомандував я.
П’ять зенітних стволів — все, чим ми мали,  вдарили по «Ліберейтор», поки він скидав свої бом¬би перед «У-256», пролітаючи повз нас. Чотири гігант¬скіх фонтани води зметнулися в небо слідом за ізре¬шеченним кулями літаком, які намагалися сховатися від нашого вогню. Однак наша 37-міліметрова зенітка не схибив. Літак вибухнув і впав у воду.
«У-256», пошкоджена скинутими бомбами, поте-ряла хід і безпорадно завмерла за нашою кормою, мед-повільно випадаючи із загального ладу. Мьг бачили її в после¬дній раз. Усвідомлюючи, що вихід з ладу «У-256» зробив нас першочерговою мішенню в разі атаки з хвоста колони, я наказав піднести до зенітки більше бо-епріпасов. Імпульси різко зросли. Однак некото час англійці не робили атак.
02.20. Тепер імпульси пішли з правого борту. Нео-жида з нічної темряви праворуч вискочив «сандер- ленд».