Найкраще — дітям: Книги лауреатів Премії імені Андерсена

Як вибрати хороші книги дітям? Чому б тоді не вибрати кращі? Премія імені Р. Х. Андерсена — це своєрідна аналогія Нобелівської премії, але тільки для дитячої літератури. Премія присуджується кращому автору кожні два роки з 1956 року, тому для батьків, які бажають прищепити дітям смак до гарної книзі, є вибір. Інша справа, що інших авторів, навіть цілком сучасних, ні в перекладах на доступні нам мови. Це одночасно і питання, і пропозиція до нашим шановним видавцям: якщо все краще — дітям, то чи не пора познайомити юних читачів з дійсно видатними письменниками?

Сьома принцеса

Елеанор Фарджон, 1956

Елінор Фарджон — одна з найбільш популярних і шанованих у Великобританії сказочниц. За довгу письменницьке життя вона опублікувала близько 60 книжок для дітей і дорослих. Престижну міжнародну нагороду Фарджон отримала за збірку «Маленька бібліотечка». Казки та оповідання з знаменитого збірника увійшли в цю книгу. З легкою усмішкою Елінор Фарджон розповідає своїм юним читачам про найважливіші речі на світі — про простий, але вірного кохання, про співчуття до ближнього, про віру в людей і про заповітні мрії.

Пеппі Довгапанчоха

Астрід Ліндгрен, 1958

Пеппі — це не просто дівчинка, це культ. Це саме та героїня дитячої книги, яка не вписывется ні в які «рожеві» дівчачі канони. Якщо вам потрібно підкоригувати поняття про гендерну рівність у ваших дітей, читайте їм про Пеппі.

Еміль і сищики

Еріх Кестнер, 1960

Хлопчик Еміль Тышбайн живе зі своєю мамою в невеликому провінційному містечку Нейштадт. На канікули мама вирішила відправити сина погостювати до бабусі в Берлін, забезпечивши його сумою в 140 марок. По дорозі хлопчик заснув, і його обкрадають. Еміль розуміє, як важко ці гроші були зароблені, і приймає рішення знайти злодія і забрати у нього свої гроші. Тому, вийшовши раніше часу з поїзда, він починає стеження у великому незнайомому для нього місті. Несподівано для себе Еміль знаходить допомогу в особі місцевих берлінських хлопців, яким дуже хочеться прийняти участь в затриманні злодія. З цього моменту операція «Еміль» йде суворо розробленим планом і з залізною дисципліною. Дуже розумна і адекватна поведінка дітей. Уміння дружити, приходити один одному на допомогу — мабуть, найцінніше, чого вчить книга.

Колесо на даху

Мейндерт Де Йонг, 1962

Шестеро хлопців з крихітному рибальському селі хочуть, щоб в їх Приморку прилітали лелеки. А для цього потрібно роздобути хоча б одне тележное колесо, щоб птахам було де спорудити гніздо. І от знайти колесо виявилося не так-то просто… Чого в селі Приморке немає, так це негативних персонажів. Всі жителі Приморки і навколишніх ферм — хороші люди. Так добре час від часу читати такі добрі книги. Добрі і теплі. Де ніхто нікого не вбиває. Де досить повірити, і мрія збудеться. Прилетять лелеки і принесуть щастя.

Біла грива

Рене Гійо, 1964

На батьківщині Рене -класик, за життя встиг отримати в 1964-му році премію імені Андерсена, ну а у нас перевели тільки цю невелику повість. Дружба хлопчика з лошам, превращающимся по ходу дії в білосніжного гордого ватажка, відбувається на тлі боліт Камарга — заповідного куточка Провансу з туманною і максимально незайманою природою. Романтична повість з прекрасними чорно-білими ілюстраціями.

Все про Мумі-тролів

Туве Янссон, 1966

Чудові, добрі, кумедні персонажі. Неймовірні, фантастичні пригоди. У серії про мумі-тролів є і глибоко філософські книги, наприклад «Чарівна зима».

Тім Талер, або проданий сміх

Джеймс Крюс, 1968

Гамбург. Початок 1930-х років. Маленький хлопчик Тім Талер живе разом зі своїм батьком і сумує за померлої матері, веселою і доброю жінці. Але одного разу його батько вирішує одружитися, і для Тіма настають важкі часи. Незабаром гине батько на будівництві. Тіму стає ще важче: мачуха нещадно використовує його, практично не піклуючись про його стан. У нього є тільки один спосіб, що допомагає йому пережити будь-які біди — це його заразливий сміх. Але одного разу хлопчик зустрічає загадкового барона Треча, який укладає з Тімом дивну угоду: хлопчик знаходить здатність виграти будь-яке, навіть саме фантастичне парі. Але натомість Треч забрав у Тіма його щасливий сміх. Мачуха Тіма, дізнавшись про його дар, використовує його в своїх цілях. Він тікає від жорстокої і жадібної мачухи і відправляється мандрувати по світу, щоб знайти щастя і повернути свій сміх.

Пригоди Цибуліно

Джанні Родарі, 1970

Насправді Родарі писав соціальну сатиру для дорослих читачів, а вийшла книжка про дружбу для дітей. Класова боротьба і солідарність робітників, селян і прогресивної інтелігенції, втім, нікуди з порядку денного не поділися, ні на батьківщині Родарі, ні у нас, тому класична книга може стати для дитини своєрідним введенням в суспільствознавство.

Острів блакитних дельфінів

Скотт О’делл, 1972

Героїня книги — індіанська дівчинка Карана, одна із племені залишилася на невеликому острівці біля каліфорнійського узбережжя. Карана зуміла налагодити життя в самоті, забезпечити себе їжею і надійним притулком. Найголовніше для Караны — стосунки з тваринами. Для неї «звірі та птахи — ті ж люди, тільки зі своєю мовою і своєю манерою поведінки. Без них життя на білому світі була б дуже тужливої».

«Острів Блакитних Дельфінів» отримав у 1961 році медаль Ньюбері.

Сесілія Агнес — дивна історія

Марія Грипі, 1974

Героїня повісті залишилася сиротою після загибелі батьків і живе у родичів. Після переїзду в новий будинок вона починає відчувати чиюсь невидиму присутність, виявляється пов’язаним з її особистою історією. Дивна лялька, таємничі телефонні дзвінки, смутні спогади про сімейні таємниці створюють напругу, властиве «готичної» літературі. Насправді, це книга про переживання підлітка, гостро відчуває свою самотність.

Сілас і Вороний

Сесіль Скаар Бедкер, 1976

Сілас живе в злісному, грубому і жорстокому світі, винуватці якої дорослі – їх недовіра, їх нечесність, нещирість. В цьому страшному світі фізичного та психічного насильства над слабким і знедоленим Силасу весь час доводиться боротися за своє існування. Він може сподіватися тільки на себе. Сілас живе у фантастичному світі, серед циркачів, живе поза часом і простором. Найголовніше в Силасе – його сила, спритність, уміння долати труднощі і боротися з світом зла. І ще любов до музики. До тварин. Сілас – надзвичайно музикальний, і найчастіше буває самим собою, коли грає на флейті. І він дуже добрий до свого вороного. Все це створює складний і суперечливий образ хлопчика.

Кімната Моріса

Паула Фокс, 1978

Романи Фокс розповідають o дітей, які страждають так званим недоліком уяви. Історії відбуваються як в занедбаних міських околицях, так і в гарних будинках у сільській місцевості. Головними героями книжок Фокс часто є некомунікабельні, загальмовані підлітки, які сприймають життя неадекватно. Твори зачіпають такі проблеми, як СНІД, алкоголізм, безпритульність, смерть. Часто в оповіданнях Фокс дітей не псує навколишнє середовище, а дорослі. Не погані, а цілком доброзичливі люди не можуть зрозуміти, чому їхні нащадки намагаються бути схожими на них, забувши, що для підлітків інші шляхи здаються більш привабливими.

Чорнушка

Эмилиян Станєв, 1979

Як-то своїй дружині Эмилиян Станєв сказав: «Одному дано розуміти зірки, іншому – трави і квіти, а третій – птахів і тварин. Думаю, що це мій дар». Така висока самооцінка одного з найбільших знавців і художників природи цілком виправдана.

Поїздка в село Гонзика

Богуміл Ржига, 1980

Сучасні хлопці та їхні пригоди, такий собі аналог Котьки і Павлика з оповідань Носова або Дениска і Ведмедики — Драгунського.

Жовта сумка

Лижия Божунга, 1982

Велика жовта сумка, яку героїня повісті Ракел всюди носить із собою, зберігає всі її мрії: вона хоче бути хлопчиком, вирости і стати незалежною, а ще вона хоче писати книги. І, звичайно ж, розмірковує так Ракел, дорослою і незалежною бути набагато краще, ніж маленькою. Скоріше б вирости!

Які чудові мрії. Але сім’я тільки регоче над ними. І тоді Ракел вирішує заховати свої бажання в жовту сумку. Більше ніхто не буде над ними сміятися…

Нові розповіді про Франца

Крістін Нестлингер, 1984

Здавалося б, що може відбуватися в житті звичайного хлопчиська-дошкільника? Але виявляється, в ній повно подій! Ви, наприклад, пам’ятаєте, як хотіли навчитися читати? Було важко? А ось Франц освоїв читання дуже швидко — лише залишилася одна ма-а-аленькая проблема… Про неї ви дізнаєтесь, коли прочитаєте історію. А ще Франц вперше самостійно відправився в гості. Та не куди-небудь, а до бабусі, яка живе у будинку престарілих. Звичайно, йти з дому без попиту не можна, але мама веліла Францу більше не потрапляти їй на очі! Ось тільки що може вийти, коли приходиш в гості без попередження? Правильно, тебе ніхто не чекає. Ну і ну! Що ж Франц буде робити?

Темний блиск води

Патрісія Райтсон, 1986

Австралійка Патриція Райтсон почала кар’єру як письменник-реаліст. А в 1972 році, працюючи над книгою «Старовинне чари», вона зрозуміла, що в Австралії повинні бути свої власні таємничі істоти, народжені вічнозеленими австралійськими заростями і червоними пустелями, слепяще-яскравим світлом і блідими тінями. П. Райтсон шукала і знаходила зроблені антропологами і етнографами записи фольклору аборигенів і вводила їх, можливо, дещо несподівано, в міські розповіді. У процесі роботи письменниця знайшла свій стиль; її поетична мова найповніше розкрився в її головному творі і шедеврі — трилогії «Пісня про Вирруне» («Насуваються льоди»; «Темний блиск води»; «В спину вітром»).

Саша і Маша (в оригіналі «Йіп і Яннеке»)

Анні Шмідт, 1988

Коли Анні Шмідт запросили на вручення Золотої медалі премії імені Г. К. Андерсена в Осло в 1988 році, вона приготувала мова. Так от її мова називалася «Звернення на той світ»! Такого ще не було! Анні Шмідт говорила з самим Андерсеном (а його вже більше 100 років як немає на світі!). Ось тільки кілька фраз з цієї промови: «Дорогий Ганс Християн, я отримала твою премію! Чи треба говорити, як я щаслива, я була гидким каченям дуже-дуже довго, а тепер я бридкий старий лебідь. Але все-таки лебідь! Завжди твоя, з повагою, Анні». А далі Анні Шмідт прочитала відповідь Андерсена: «Дорога Анні, вітаю тебе з отриманням моєї премії!.. Тільки не пиши п’єс. Я пробував, і в мене нічого не вийшло. Так що тримайся за свої безглузді казочки, як я… Побачимося, твій друг Х. До Андерсен». Саме гумор і доброта відрізняють книги Анні Шмідт.

Нічні птахи

Турмуд Хауген, 1990

«Нічні птахи» — роман, що розповідає про реальних і уявних дитячих і дорослих страхи, — отримав літературні премії у Норвегії та Німеччині, рекомендований асоціаціями психологів, перекладено на 20 мов і став найвідомішим у світі романом Турмуда Хауге.

Зіли

Вірджинія Гамільтон, 1992

Вірджинія Гамільтон пише про чорношкірих хлопців, піднімаючи питання расової дискримінації в Америці і нової зв’язки різних культур.

Чарівна кишеня

Мітіо Мадо, 1994

Збірка дитячих віршів японського автора, переведених самою імператрицею Японії Мічіко.

Біжи, хлопче, біжи

Урі Орлев, 1996

Сюжет книги перекликається зі спогадами про дитинство самого автора. Урі Орлев народився у Варшаві. Під час Другої світової війни з усією сім’єю був депортований у Варшавське гетто, де перебував з 1940 по 1943 рік. Після вбивства матері нацистами був висланий разом зі своїм братом в табір Берген-Бельзен, де провів близько двох років. Після війни Урі переїхав до Ізраїлю. Ця книга розповідає про надзвичайне життя і пригоди єврейського хлопчика з Польщі, який втратив батьків, залишився абсолютно один на білому світі, не раз бував на краю смерті і все-таки вижив всупереч усім ударам долі. Читаючи цю книгу, весь час відчуваєш страх за її героя, але і радієш, коли герой, завдяки кмітливості, сміливості і чарівності, долає всі випали на його долю, негаразди. Книга вчить, як треба боротися за життя, не впадати у відчай, шукати і знаходити рішення в самих безвихідних умовах.

Міст в Терабітію

Кетрін Паттерсон, 1998

Десятирічний Джесс Ааронс — хлопчик з небагатої сім’ї, в школі над ним знущаються, вдома мати вічно зайнята, батько весь час проводить на роботі, старші сестри Джесса ігнорують. Але одного разу в сусідній будинок приїжджає сім’я Берков — дружини з дочкою Леслі, яка надходить у той же клас, що і Джесс. Між Джессом і Леслі поступово зав’язується міцна дружба. Вони створюють у лісі поруч з будинком свою країну Терабітію, потрапити в яку можна, тільки перестрибнувши через річку, тримаючися за висить з дерева мотузку. Перебуваючи подумки в Терабитии, вони почувають себе впевненіше і можуть протистояти знущанням старших школярів. Але одного разу Леслі відправляється в Терабітію одна… Чудова книга екранізована в 2006 році.

Прабабуся Біа, прабабуся Бэл

Анна Марія Машаду, 2000

Тема, що повторюється в багатьох інших творах Машаду, — це тема пам’яті і родинних зв’язків. Дівчинка Бэл знаходить стару фотографію прабабусі, де та зображена такою ж дівчинкою, як і сама Бэл. Вони стають дуже близькі, так як прабабуся ніби живе всередині Бэл і постійно з нею розмовляє, ділиться всім на світі і чує її голос у відповідь. А одного разу Бэл починає чути ще один голос, зовсім інший, який називає її, маленьку Бэл, прабабою! Виявляється, у далекому майбутньому її правнучка точно так само знаходить її фотографію, і цей зв’язок триває.

Книга на ніч від Корделії Кенн

Ейден Чемберс, 2002

Це останній роман з серії, що складається з шести книг. Одного разу дівчинка-підліток Корделія пише «вечірню» книгу для своєї ненародженого дочки, говорячи про дружбу, кохання, поезії, про улюбленій вчительці Джулі і хлопчика на ім’я Уілл.

Чому ти не спиш?

Мартін Уодделл, 2004

Уодделл народився в Белфасті, в молодості почав кар’єру футболіста. Коли Уодделлу стало ясно, що кар’єра професійного футболіста не вдалася, він зайнявся літературною творчістю. Майже всі твори Уодделла несуть на собі відбиток подій його життя і часто розгортаються біля підніжжя гірського кряжу Моурн в Північній Ірландії. Найвідомішими його творами є книги про ведмежата — «Чому ти не спиш, Ведмедик?» (1988) і «Пішли додому, Ведмежа» (1993), а також серія «Маленький Дракула».

Дракон у звичайній родині

Маргарет Махи, 2006

Дитячі книги Маргарет Махи A Lion in the Meadow («Лев на лузі» — не переводилася на російську) і The Man Whose Mother was a Pirate («Людина, чия мама була піратку» — на російську не переводилася) вважаються національної класичною літературою Нової Зеландії.

Де лежить море?

Юрг Шубигер, 2008

«Де лежить море?» — збірник цікавих оповідань про подорожі і пошуку себе. Їх героями стають найнесподіваніші предмети — наприклад, килим, великий палець, яблучні чоловічки, щавель, кит, інший кіт, туга, море, подорожній. Ці зворушливі історії і ліричні, одночасно — абсурдні і смішні.

Скелліг

Девід Алмонд, 2010

У цієї доброї, захоплюючій і поетичної книжці розповідається про те, як в життя самого звичайного підлітка, не дуже, як і належить хлопчиськові, слухняного, що обожнює ганяти м’яч з нерозлучними дружками, несподівано входять два дива: чи то птеродактиль, чи то ангел, що мешкає серед непотрібного мотлоху в старому сараї, і дивовижна дівчинка з пекучими очима. Перед героєм і перед читачами постає питання: повірити в ці чудеса або відмахнутися від них? Книга отримала широкий успіх, на основі її сюжету був знятий однойменний фільм, була поставлена театральна постановка і опера.

Дівчинка, серце і дім

Марія Тереза Андруэтто, 2012

Дівчинці Тіні — п’ять років, вона живе батьком і бабусею. А ось мама живе в іншому будинку з братом Тіни — Педро. Але це зовсім не тому, що батьки розійшлися. А тому, що Педро хворий. У нього синдром Дауна. По неділях родина зустрічається в повному складі, але маленька Тіна спробує зробити так, щоб всі жили завжди разом.

Морибито — страж духа

Нахоко Уэхаси, 2014

На думку голови журі Премії Андерсена, Марії Хесус Хіль, «Уэхаси розповідає історії, які рясніють уявою, культурою і красою складних процесів і форм. В основі її літературних сюжетів лежить давня японська міфологія та науково-фантастичні фантазії, які глибоко вкоренилися в людській реальності». За романом «Морибито — вартовий духу» у 2007 році режисер Камияма Кендзі зняв з нього однойменне аніме.

У довгий список Премії Ганса Крістіана Андерсена 2016 року увійшли 28 авторів і 29 ілюстраторів з 34 країн:

Аргентина: письменниця Марія Лаура Деветач; ілюстратор Бьянкі

Австралія; письменниця Урсула Дубосарски; ілюстратор Бронвин Бенкрофт

Австрія: письменниця Ренате Велш; ілюстратор Лінда Вольфсгрубер

Бельгія: письменник Барт Мюярт; ілюстратор Рэскал

Бразилія: письменниця Марина Коласанті; ілюстратор Сіса Фиттипальди

Великобританія: письменниця Елізабет Лейрд; ілюстратор Кріс Рідделл

Данія: письменник Луїс Йенсен; ілюстратор Ліліан Бреггер

Німеччина: письменниця Міріам Пресслер; ілюстратор Ротраут Сюзанні Бернер

Голландія: письменник Тед ван Лисхаут; ілюстратор Маріт Тернквіст

Греція: письменниця Олена Дикайу; ілюстратор Ліда Варваруси

Єгипет: письменник Аффа Тоббала

Іспанія: письменник Агусти Фернандес Пас; ілюстратор Мігель Анхо Прадо Плану

Італія: письменниця Кьяра Карминати; ілюстратор Алессандро Санна

Іран: ілюстратор Пейман Рахимзаде

Канада: письменник Кеннет Оппеля; ілюстратор П’єр Пратт

Китай: письменник Цао Вень-Сюань; ілюстратор Чжу Чень-Лян

Колумбія: ілюстратор Клаудія Руеда

Латвія: ілюстратор Аніта Паэгле

Мексика: ілюстратор Габріель Пачеко

Нова Зеландія: письменниця Джой Коулі

Норвегія: письменник Тор Оге Брингсвярд; ілюстратор Лисиця Аисато

Палестина: письменниця Соня Ндмр

Росія: письменник Андрій Усачов; ілюстратор Михайло Федоров

Словаччина: письменник Даніель Хевьер; ілюстратор Петер Ухнар

Словенія: письменниця Світлана Макарович; ілюстратор Мар’ян Манчек

США: письменниця Лоїс Лоурі; ілюстратор Кріс Рашка

Туреччина: письменниця Гюльчин Альпоге; ілюстратор Ферит Авджи

Франція: письменник Тімоті де Фомбель; ілюстратор Франсуа Пласа

Хорватія: письменник Миро Гавран

Швейцарія: письменник Франц Хохлер; ілюстратор Етьєн Делессер

Швеція: ілюстратор Єва Ліндстрем

Естонія: письменниця Пирет Рауд

Південна Корея: ілюстратор Сьюзі Чи

Японія: письменниця Ейко Кадоно; ілюстратор Кен Катаяма

Лауреати будуть оголошені на прес-конференції IBBY під час проведення Болонської дитячого книжкового ярмарку в березні 2016 року. Урочисте вручення Премії відбудеться в австралійському Окленді на XXXV Всесвітньому конгресі з дитячої книги.

Читайте також: Кращі комікси від українських видавництв