Помдеж

Останні сім місяців служби в армії я через добу ходив в наряд помічником чергового по частині. Я був рядовим, але похилий вік для солдата (мені виповнилося 25 років) і три курси інституту за плечима дозволяли мені задовільно справлятися з камерними обов’язками: заповненням численних журналів; контролем за динаміком в пульті, маніпуляції з телефоном і прийманням ключі від кабінетів. Все це не вимагало офіцерського освіти, а потрібна була тільки акуратність і відповідальність.

Спочатку чергових по частині бентежило мою присутність, але сидіти мовчки в одному невеликому приміщенні нудно і поступово ми розговорилися. До нуля годин черговий по частині обходив підрозділи, а потім займав місце за пультом. Мене відпускали подрімати в зброярні до п’ятої ранку. Гармонія! Правда, був один майор, який не дозволяв мені дрімати п’ять годин. Адже більше чотирьох годин відпочивати в наряді не можна.
З більшістю офіцерів у мене встановилися теплі стосунки, а іноді довірчі. Майор Ф придивлявся до мене два наряди, а потім запитав:

— Буєри, як ти переносиш відсутність спілкування з жінкою? Природу ж не обдуриш?

— У мене є жінка.

— Молодець! Потайки бігаєш або звільнені береш?

— Потайки. Вона одружена.

— Тоді ти мене зрозумієш. Мені потрібно вночі відлучитися на годину-півтори.

— А якщо потрібні?

— Я залишу номер телефону, а ти зателефонуєш і дуже делікатно передаси інформацію: що сталося і кому передзвонити. Якщо я терміново знадоблюся, то через десять хвилин буду тут. Для всіх – я в підрозділі. Домовились?

— Да.

Майору Ф щастило: він знадобився тільки один раз. Я набрав номер, відповів бадьорий і приємний жіночий голос:

— Я Вас слухаю.

— Вас турбує помдеж по частині рядовий Буер. Якщо Вам випадково подзвонить майор Ф, передайте йому, щоб він терміново мені передзвонив.

— Дивне прохання, але якщо подзвонить – передам.

Хвилину по тому майор Ф. мені подзвонив. Йшов третій годину ночі … після цього дзвінка майор Ф приніс мені паперовий кульок з домашніми пиріжками.