Шлемазл, азохен вей, халява, вэйзмир… Часто чув ці слова, але не знав, що вони означають!
Коли Марк Твен казав: «Чутки про мою смерть сильно перебільшені», — він цілком міг говорити про це ідиш. Ідиш продовжують називати мертвим мовою вже протягом кількох століть, а між тим що говорять на ньому легко можна знайти в будь-якій частині світу.
© DepositPhotos
У старі добрі часи аж до післявоєнних років в Одесі багато розмовляли на ідиш. В Одесі ідиш був якоюсь мірою інтернаціональним мовою, мовою спілкування. Ідиш знали навіть завзяті хулігани. Причому одночасно з фенею.
Нескінченні запозичення з ідіш міцно влаштувалися в російській мові. Їх можна зустріти в книгах Ісаака Бабеля та піснях Олександра Розенбаума, у блатному жаргоні і на екранах телевізорів. Вони досі живуть на одеських вулицях.
Ти, напевно, теж чув деякі з цих слів: азохен вей, вэйзмир, шлемазл… Якщо запитати про їх значення, то співрозмовник зазвичай не може дати навіть наближений опис, а потім констатує: «Це не переказати!»
Складність в тому, що слова в ідиші багатозначні і часто висловлюють зовсім протилежні якості. Такий вже мова ідиш, що, крім граматики, важливо знати, хто сказав, кому сказав і навіщо сказав.
Тим цікавіше зрозуміти всі відтінки цих барвистих слів і виразів, колишніх колись невід’ємною частиною словника наших дідусів і бабусь. «Так Просто!» дає тобі чудову можливість зробити це, не вдаючись до допомоги словників.
Як кажуть в Одесі
- Азохен вей
Власне кажучи, писати слід «аз ох-н-вей», що дослівно перекладається: «Коли хочеться сказати «ох!» та «вей!»». «Ох» зрозуміло, від хорошого життя такого не скажеш, а «вій» означає «горе».А далі сенс виразу «азохен вей» дуже залежить від контексту, в якому воно застосовується, і, звичайно, міміки та інтонації. Настільки, що може бути як прямим, так і протилежною за змістом і змістом.
У різних випадках до нього вдаються, щоб висловити співчуття, паніку, тривогу або невдоволення. Якщо запитати у єврея: «Як справи?», а у відповідь почути: «Азохен вей…» — це означає, що кепські його справи, тільки охати і залишається. Згадується пісенька, де єврей з сумом в очах повторював: «Азохен вей», — по-нашому «на жаль і ах».
Ісаак Бабель вкладає в уста своєї героїні такі слова: «Якщо гефілте фіш роблять з кістками, так азохен вей нашим євреїв». Тобто, якщо рибу готують, не виймаючи з неї кісточки (що суперечить закону про суботу), гріш ціна таким євреїв.
У цього виразу може бути й іронічний підтекст. Мовляв: «О-хо-хо, та невже! Що за дрібниці! Просто злякалися!» В інтернет-просторі гуляє пародія на гімн танкістів «Азохен вей, і танки наші швидкі». У такому контексті фразеологізм зовсім не відображає ні жалю, ні печалі, ні туги.
У гумористичній замальовці про репетицію в одеському театрі історія Росії представляється розмовою Бориса Годунова з боярами, при цьому всі вживають ідиш через слово. Монолог Бориса починається словами: «Азохен вей, товариші бояри». Фраза стала частенько вживатися і росіянами.
А пам’ятаєш пісню про вулицю Мясоедовскую?
«Там живуть порядні люди.
(Голос за кадром.) Азохен вей!
Ніхто там не краде і не п’є…»У пісні Макаревича «Фрейлес» єврей сватається і, отримавши відмову, каже: «Налий скоріше, азохен вей».
- Шлемазл
У повну силу багатозначність ідишу розкрилася у широко вживаному слові «шлемазл». Прийшло воно з івриту: «шейлем мазаль» — це «повне щастя». Але якщо тобі хто-небудь скаже, що у Рабиновича зять — просто шлемазл, не поспішай вітати Рабиновича, веселитися йому не з чого.Краще наукове визначення шлемазла дав великий вчений Ібн-Езра, пояснивши слово так: «Якщо ти почнеш займатися виготовленням трун, то люди перестануть вмирати нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь!
А якщо ти займаєшся виготовленням свічок, то сонце стане посеред ясного неба і буде стояти нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь!» Тепер, сподіваюся, тобі ясно, хто такий шлемазл?
Найбільш адекватний приклад шлемазла в кінематографі — Фантоцці з однойменної італійської комедії. Частково — Містер Бін, багато герої П’єра Рішара («Невдахи»), Бена Стіллера.
- Шломиэль
Майже не вживається в Росії, але досить поширене в Ізраїлі. Як говорить народна мудрість: «Шлемазл — це той, хто в гостях випиває келих з вином на штани. А шломиэль — це той, на чиї штани шлемазл випиває келих». Так що якщо тебе назвали шлемазлом — не засмучуйся, буває гірше.
© DepositPhotos - Вэйзмир
«Вэй’з мир!» в перекладі з їдишу «Боже мій!». Це фраза, яку єврей може сказати в будь-якій ситуації. Особливо, якщо ситуація виникла несподівано і не викликає особливого оптимізму. Одним з кращих одеських каламбурів на політичні теми був: «Вейзмир насилля ми зруйнуємо».
- Кагал
Поняття «кагал» в прямому сенсі — це єврейська громада, єврейське самоврядування з усіма витікаючими і втекающими достоїнствами і недоліками. А якщо зазирнути в інший словник, то кагал — це просто веселе збіговисько.Але в простонародному одеському мові це означає гучну, погано керовану компанію. Причому не обов’язково єврейську. Навіщо, приміром, росіян чи українців ображати. Вони теж можуть зібрати веселе збіговисько.
У побутовому сенсі «кагал» може позначати сім’ю, але велику родину. Ось, наприклад, хороші знайомі запросили тебе в гості з дружиною, але тільки вдвох! Причому чітко позначили — удвох!
Але ти їх не зрозумів і привів з собою всіх своїх родичів і дітей! Ви, що називається, прийшли всім кагалом. Господарям залишається тільки падати в непритомність.
- Ксива
В основі кримінального жаргону російських злочинців лежить суміш єврейських слів з ідишу та івриту. Блатна феня походить від жаргону представників єврейської організованої злочинності, столицею якої ще до революції вважалася Одеса.
Блатний злодійський жаргон прийшов у російську мову з єврейської мови після того, як в місцях компактного проживання євреїв в Російській імперії сформувалися етнічні (в даному випадку єврейські) організовані злочинні угруповання.
Євреї говорили на івриті та ідиші, а поліцейські їх не розуміли, так як євреїв служити в поліцію в царській Росії не брали. Тому поступово ці незрозумілі для поліцейських терміни перетворилися в стійкий російський блатний жаргон.
Саме слово «феня» походить від єврейського офен — спосіб (мабуть, спосіб вираження). «Ксивэ» на івриті — «документ», «підпис», «шлюбне свідоцтво». Звідси і блатное «ксива» — «документ, папір».
- Малина
«Малина» звучить більш ніж російською. Місце, де зустрічаються, відпочивають, п’ють, де все навколо свої. Одне слово — малина! Між тим, в дівоцтві малина звалася «мелуна» — в точному перекладі «нічліг». Ну вже дуже збіглися звук і зміст! - Халява
По п’ятницях у єврейських громадах роздавали їжу нужденним. Не завжди це було молоко, але назву за цим вспомоществованием збереглося. «Молоко» — «һаляв» на іврит. У російській, де немає звуку «h», вийшло «х» — «халяв», а потім «халява». Сподіваюся, перекладати це слово не потрібно.
До Другої світової війни на ідиш спілкувалися 11 мільйонів євреїв. Сьогодні кількість носіїв мови невідомо. Дані переписів кінця XX — початку ХХІ століття дозволяють стверджувати, що найбільше число мовців на ідиш євреїв проживає в Ізраїлі (понад 200 тисяч осіб).
Потім слідують США (близько 180 тисяч), Росія (понад 30 тисяч), Канада (понад 17 тисяч) і Молдавія (близько 17 тисяч чоловік). Всього, за різними даними, на планеті живуть від 500 тисяч до 2 мільйонів осіб, що розмовляють на ідиш.
Цікавий факт: на початку ХХ століття ідиш був одним з офіційних мов Білоруської Радянської Соціалістичної республіки, а знамените гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», написаний на ідиші, увічнив герб республіки.
Єврейські принципи виховання наповнені любов’ю до маленької дитини, адже головна заповідь євреїв — любити і плекати свою дитину. Ось чому серед єврейських дітей так багато талантів!
Виявилося, на питання: «Чим ти зараз займаєшся?» — потрібно відповідати двома словами на івриті… Редакція «Так Просто!» розповість тобі, як оволодіти умінням жити тут і зараз.
