“Замучили вже ці пенсіонери – вдома їм не сидиться”: касирка принизила бабусю у супермаркеті і тут же отримала по заслугах

Ця парочка привернула увагу всіх. У черзі до каси стоїть “силіконова” дівчина і її м’язистий супутник в блакитному спортивному костюмі. А перед ними – згорблена старенька з кількома яблуками по акції.

У бабусі з рук періодично випадають монети. Тремтячими руками вона збирає їх і знову намагається розплатитися за покупку.

Нерви здають

Двоє пихатих мажорів, які стоять за бабусею, починають помітно нервувати. Вони картинно закочують очі і зітхають. З боку – мерзенна сцена.

Я стою в сусідній черзі і спостерігаю за всім цим. Виникає бажання самій розплатитися за бабусю, щоб тільки не бачити кривлянь цих “крутих” молодих людей. Тут не витримала і касир: “Та скільки можна! Спочатку порахуйте свої монети, а потім приходьте!” При цьому вона відсунула бабусині яблука і почала обслуговувати незадоволену пару. “Силіконова” дамочка закотила очі і стала говорити з касиром:

– Та хто її взагалі сюди пустив?! Навіщо? У неї ж грошей немає!

– Ой, придумали ці акції для пенсіонерів, так їх сюди стільки стало ходити, ви не уявляєте.

Моя реакція

З таким хамством я не стикалася давно. Тепер прийшла моя черга нервувати й лаятися з касиром:

– А ви нічого не переплутали? Як ви смієте так розмовляти з літньою людиною? Ідіть до своїх батьків і спілкуйтеся з ними так!

– Що взагалі за реакція? Ви тут не працюєте і не знаєте, як мене дістали ці бабульки!

Несподіваний поворот

З черги вийшов солідно одягнений чоловік з блокнотом у руках. Він спокійно звернувся до касира: “Здрастуйте, шановна! Для початку випишу вам максимальний штраф, ще один такий випадок – і піде звільнення”.

Потім він покликав до себе охоронця і дав йому кошик. Чоловік попросив пройтися з бабусею по магазину і купити їй все, що вона захоче, за рахунок касира. Оскаженіла співробітниця почала обурюватися:

– Так ви хто такий?

– Керуючий.

– Брешете! У нас інший керуючий.

– Я керуючий всій мережі магазинів. А тепер, думаю, ви звільнені. Можете йти.

Тут чоловік повернувся до охоронця і бабусі. Він запитав адресу бабусі. Потім керуючий попросив охоронця носити їй додому кожен місяць продукти на 3 тисячі рублів. Звичайно, за це покладалася премія. Охоронець охоче погодився.

Представницький чоловік задоволено посміхнувся і попросив співробітників магазину відправити людину за першу касу замість звільненої хамка.

Якщо і існує справедливість, то ця історія – її явний приклад. А нам всім урок: з повагою ставитися до кожної людини. Ніхто не заслуговує хамство на свою адресу.