Заповіді блаженства
Коли говорять про заповідях Христових, то зазвичай мають на увазі саме заповіді блаженства. Але адже задовго до Нагірної проповіді Христа на горі Синай було дано десять заповідей. Навіщо знадобилися нові? Справа в тому, що 9 заповідей блаженства не відміняють і не замінюють собою заповіді Мойсея.
© DepositPhotos
Десять заповідей були дані в старозавітні часи, щоб утримувати диких і грубих людей від зла. Тому вони являють собою ряд заборон: «Нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм; не роби собі кумира; не вимовляй імені Господа, Бога твого, дарма; не вбивай; не чини перелюбу, не кради» (Вих. 20: 3-15).
© DepositPhotos
Блаженства вказують нам протилежний шлях, вгору. Вони символізують початок сходження до життя, до Царства Божого. Закон — це одне суцільне «ні», сказане згубного зла. Блаженства — одне суцільне творче «так».
Заповіді блаженства
Євангельські заповіді блаженства дані християнам, щоб показати, які душевні якості вони повинні мати, щоб все більше і більше наближатися до Бога і знаходити святість, а разом з нею і блаженство, тобто вищий ступінь щастя.
© DepositPhotos
Заповіді викладено в певній послідовності. Вони показують людині шлях до справжнього щастя і пояснюють, як по цьому шляху йти. Їх можна уподібнити небесної сходах. Текст заповідей блаженства ми знаходимо в двох Євангеліях (Мф. 5:3-12 та Лк. 6:20-23).
- Блаженні вбогі духом, бо їх є Царство Небесне.
- Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
- Блаженні лагідні, бо вони успадковують землю.
- Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони наситяться.
- Блаженні милостиві, бо вони будуть помилувані.
- Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.
- Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
- Блаженні вигнані за правду, бо їх є Царство Небесне.
- Блаженні ви, коли будуть ганьбити вас і гнати і всіляко неправедно злословити за Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах.
Трактування заповідей
- Блаженні вбогі духом, бо їх є Царство Боже
Чудово, що як падіння людини почалося гордовитим бажанням зрівнятися з Богом («Будете, як боги — обіцяв звабник нашим прабатькам», Побут. 3:5), так і відновлення людини починається смиренним визнанням своєї безпорадності.Перша заповідь блаженства закликає людину зрозуміти свою духовну хворобу і звернутися до Бога за допомогою. За одне лише добрий початок людині обіцяється вже велика нагорода.
Убогість духовна — це не матеріальна бідність або душевна бездарність, це смиренний образ думок, який випливає з чесного визнання своєї недосконалості. Святитель Іоанн Златоуст говорить: «Що значить: вбогі духом? Смиренні і згорьовані серцем».
Блаженні, що не вважають нічого своїм і визнають, що все належить Творцеві, і він дає і забирає — у кого хоче. Щасливі здатні миритися: вони знають висоту Бога і свою негідність перед Ним, не хизуються уявними заслугами.
У віруючої людини усвідомлення свого убозтва і гріховності неодмінно виражається в покаянному настрої, в засудженні свого минулого і намір виправитися. Щире покаяння має великої благодатною силою і нерідко супроводжується сльозами. Це підводить нас до розуміння другої заповіді.
© DepositPhotos - Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені
Щасливі засмучені про гріхи: саме про них варто плакати, щоб придбати покаянний дух, з якого починається виправлення життя. Плач про гріхи в церкві називають радостнотворным плачем. І це дійсно так: ті, хто був на сповіді, відчув це. Адже саме після таїнства Покаяння людині прощаються гріхи.
- Блаженні лагідні, бо вони успадковують землю
Щасливі переможці гнів і змусили його служити собі. Внутрішній гнів необхідний, якщо він налаштований правильно: людина повинна гнівно відторгати від себе все те, що віддаляє від Бога.Лагідні — це не ті, хто ніколи не сердяться, це ті, хто знають, коли треба гніватися, а коли ні. Лагідні наслідують Христа, адже Він, коли побачив у храмі непотребную торгівлю, то взяв батіг і розігнав торгують, перекинувши столи з грошима.
- Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони наситяться
Про яку правді тут сказано? Про вищої, Божественної Правди. А вища Правда, Істина — це Христос: «Я є путь і істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Ін.14:6).Шукають істину — знайдуть її. Шукають Бога Христос знаходить сам, як Пастир свою овечку. Щасливі невтомні в цьому пошуку, ті, кого не влаштовує тільки комфорт і достаток, хто відгукується на поклик серця і йде на пошуки свого Спасителя. Нагорода цим людям велика.
- Блаженні милостиві, бо вони будуть помилувані
Милість, милосердя — це справи любові по відношенню до ближніх. У цих чеснотах ми наслідуємо Самого Бога: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк 6:36).
Справи милосердя — прямий шлях на небо. Згідно з прямим словами Спасителя, допомагаючи хворим, жебракам, стражденним, в’язням, мандрівникам, нужденним, ми допомагаємо в їх особі Самого Христа. Щасливі, хто навчився віддавати себе іншим, щоб приносити користь і вселяти в людей віру в добро.
- Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога
Прикладом такого стану духовної чистоти, що переходить в прозорливість, були такі праведники, як святий Серафим Саровський, батюшка святий Іоанн Кронштадтський, Оптинські старці і багато інших святих Православної Церкви.Таких праведників Бог робить знаряддями Свого промислу для порятунку інших людей і для цієї мети наділяє їх мудрістю і особливої духовної чуйністю.
- Блаженні миротворці, бо вони синами Божими
Звичайно, всі люди повинні намагатися бути миротворцями в колі своєї родини і знайомих, але вища форма цієї чесноти потребує особливого дар згори, який дається людям з чистим серцем.
- Блаженні вигнані за правду, бо їх є Царство Небесне
Як світло, розганяючи темряву, показує речі в їх теперішньому вигляді, так і доброчесна життя справжніх християн виявляє всі моральне неподобство нечестивих. Звідси у грішників народжується ненависть до праведників і бажання помститися їм за свої докори совісті.
- Блаженні ви, коли будуть ганьбити вас і гнати і всіляко неправедно злословити за Мене
Щасливі вірні Христу до смерті. Вони розділять зі своїм Богом Його Царство і будуть царювати разом з ним. Саме це обіцяно всім мученикам та ісповідникам віри.
На закінчення дуже красиве покаянного спів хору Собору святого благовірного князя Олександра Невського, (Нижній Новгород), регент Кіра Молева. Хай береже вас Господь!
Ченці і старці Афону впевнені, що головним порятунком кожної людини є його віра. Їх настанови пронизані віковою мудрістю і десятиліттями, прожитими далеко від мирської суєти.
«За що мені це?» — таке питання часто задають люди, у яких в житті не все так гладко, як хотілося б. Пропонуємо не сумувати, а задуматися. Якщо удача покинула тебе, швидше за все, справа в тобі самому. Існують закони, з якими сперечатися безглуздо: вони працюють з усіма, в будь-яких умовах.
