Адекватними можуть бути не тільки сусіди
Колега відпочивав у Новомихайлівському (Краснодарський край) цього літа.
Заселився в невеликий приватний готель. До моря недалеко, майже під вікнами дискотека.
Донька 7 років мабуть перекуповувалася в море, може від нервів переїзду, затемпературіла і не могла заснути, плакала… Час був вже близько опівночі. Нагадую: майже під вікнами — дискотека з вічними «За тебе калим віддам» і «Чорні очі»…
Колега вийшов покурити на ганок, щоб не заважати дружині укладати дитину.
Тут же поруч з’явився господар готелю.
— Чому не спиш, дорогий?
— Донька плаче, заснути не може… Дискотека ще кричить…
— Щас вирішуємо, дорогий! — сказав господар і кудись пішов.
Через хвилину над пляжем, готелем і, відповідно, дискотекою пролунав неголосний голос:
— Дорогі друзі, ну що ми слухаємо щовечора одне й те саме? Давайте сьогодні замість гучної музики послухаємо шум моря, голоси друзів, шепіт коханої дівчини. Давайте послухаємо тости за келихом вина! Тим більше що шум від нашої дискотеки заважає заснути дитині, який трошки прихворів. Давайте побажаємо йому здоров’я і зробимо музику трохи тихіше. Сподіваюся, ви не станете заперечувати? Велике спасибі.
Колега не повірив своїм вухам. Дискотека продовжилася, але музика була значно тихіше.
Вранці дочка прокинулася здоровою.
Він рвонувся до господаря готелю:
— Слухай, ти просто чарівник! Величезне тобі спасибі!
Той лише хитро посміхнувся:
— Зараз «Спасибі» не треба. На наступний рік приїжджай-подякуєш!
