Книга Сталеві труни стр 10

тонн.
Однак у березні 1943 року, коли були досягнуті найбільші успіхи в підводній війні, відбувся по-воріт. У цей місяць німецький підводний флот потопив небувале число судів союзників загальним тоннажем в 750 тисяч тонн і одночасно став нести всі зростаючі і нез’ясовні втрати. Вони були обумовлені ретельно підготовленим комплексом контрзаходів союзників, які застосували нові зразки військової техніки, в тому числі швидкохідні кораблі супроводу, невеликі авіаносні кораблі, вдосконалені радіолокаційні засоби. Військова промисловість союзників збільшила випуск кораблів супроводу, літаків палубної авіації і базуються на суші бомбардувальників далекої дії. Склавши в квітні всі ці нововведення воєдино, союзники, спираючись на кількісну та якісну перевагу в воору-женні, завдали удар такої сили, що протягом декількох тижнів повністю знищили 40 відсотків нашого підводного флоту. Контрзаходи союзників змінили хід війни докорінно. Всього лише за два тижні мисливці перетворилися на жертви. До кінця війни наші підводні човни знищувалися страхітливими темпами.
Німецький підводний флот відчайдушно намагався відобразити контрнаступ союзників, але безуспішно. У 1943 році, коли я був офіцером підводного човна «У-230», ми втрачали кораблі швидше, ніж виявлялися здатні відшкодувати втрати. Влітку 1943 року кількість союзних судів, потоп-лених нами, впало до середнього числа, що виражається загальним тоннажем в 150 тисяч тонн. У цей час промисловість союзників випускала судна загальним тоннажем в мільйон тонн в місяць.
Вся справа полягала в тому, що німецька підводний човен застаріла. Занадто довго вона залишалася, по суті, надводним судном, яке занурювалася під воду