Книга Сталеві труни стр 131

Акустик вимовив це пошепки.
Шум, мабуть, виходив від транспортів конвою або есмінців. Зігман наказав стармеха підняти човен на перископну глибину. Знову я натягнув на себе водонеп¬роніцаемий костюм і застебнув його до підборіддя. Як тільки «У-230» піднялася на глибину 60 метрів, огромная хвиля винесла її з води, як тенісний м’ячик. Секундамі пізніше ми з командиром вискочили на місток. Озираючись навколо, поки чіпляли за огорожу сталеві пояси, ми дивились один на одного в подиві. Подлодка спливла прямо в середині конвою!
Не більше ніж в 400 метрах на схід під ураганним вітром боровся за виживання пошкоджений транспорт. Кілька ближче інший транспорт, у якого був разбіт місток, безпорадно борсався у воді. Ще шість судів, які піднялися на гребенях поздовжніх горообразних хвиль, оголили свої повільно повертати гвинти. Вони вишикувалися в лінію, ставши зручними мішенямі для наших торпед. Всюди навколо нас двігалісь транспорти, здебільшого пошкоджені. Гігантскіе хвилі безжально били їх по корпусам та надбудов, ламали поручні як солому, зривали зі шлюпбалок рятувальні шлюпки, деформували димовие труби, гнули щогли і стріли кранів, пробивали пробоїни в корпусах, зривали кришки вантажних лю-ков, розкидали вантажі по палубах і жбурляли за борт. Одна за одною хвилі били по рулям транспортів, деформіруя їх баллером і пір’я. Щоб потопити їх, не було потрібно ніяких торпед.
Армада судів, яка тягнулася по штормовому морю на схід, була не здатна контролювати свій курс. Наша підводний човен, що знаходилася в оточенні транспортів з бойовим озброєнням на борту і в межах досягаемості артилерії есмінця, сама настільки несамовито танцювала на хвилях, що могла не побоюватися атаки противника. Я представіл собі враження, яке справило на екіпа¬жі транспортів наша поява. Їх жахала перспекті-