Книга Сталеві труни стр 7
Введення
Цією книгою, в якій розповідається про мою службу на німецькому підводному флоті в роки Другої світової війни, я виконую давнє зобов’язання. Після закінчення руйнівної війни роль підводних сил інколи спотворювалася і недооцінювалася навіть військовими істориками, які повинні були б знати предмет краще. Я один з небагатьох командирів підводних човнів, який брав участь у бойових діях більшу частину війни і залишився в живих. Тому я вважав своїм обов’язком перед полеглими товаришами правдиво викласти факти. Доречно зазначити, що підводники були віддані боргу всім своїм єством, і, що б там не говорили, ми виконували свій обов’язок з відвагою, не превзой-женої представниками інших родів військ. Ми були солдати і патріоти, не більше і не менше того, і у своїй відданості справі, успіху якого вже не можна було домогтися, гинули, не бажаючи здаватися. Але найбільша трагедія підводного флоту Німеччини полягала не просто в тому, що загинуло багато прекрасних людей, але також у тому, що багато з них стали жертвами недосконалої техніки і безсовісною політики штабу.
У ретроспективі вирішальне значення підводного флоту для Німеччини абсолютно очевидно. Вона могла б виграти або програти війну, але програш був би неминучий, якщо допустити безперешкодні поставки в Великобританію з Америки промислової продукції
