Книга Сталеві труни стр 177
усвідомили, що в своїх спробах врятуватися вдавалися до пристрою, яке розкривало наші координати настільки ж явно, як палаючі лампочки висвітлюють рожде¬ственскую ялинку, Тижня і місяці ми посилали протів¬ніку запрошення на свої власні похорони. Но¬вость була жахливою. Вона робила наше виживання ще більш проблематичним,
З полегшенням ми вимкнули «метокси» і продолжі¬лі рух на південь. Однак надії на повернення в порт стали примарними, коли з’ясувалося, що подлод¬ка-танкер не відповідала на виклики штабу.
У ці дні на початку серпня 1943 року «У-230» тріж¬ди змінювала курс в спробах вийти на підводний човен-заправ¬щік. І кожного разу вона не була на місце зустрічі, прирікаючи нас на безцільне блукання. Хоч би якими були причини цих містичних неявок, наше положе¬ніе погіршувався, оскільки з кожним днем запаси со¬ляркі на човні скорочувалися. 9 серпня наше довгий, із¬нурітельное очікування було перервано новою трагедією, Знову вона торкнулася трьох наших човнів. Почалося з ра¬діограмми, перехопленої з підводного човна, яка беспо¬мощно крейсувала в 400 милях від бразильського порту Ресіфі: «Атаковані літаком. Маємо серйозні по¬врежденія. Чи не можемо зануритися. «У-604», Щоб спа¬сті команду човна, штаб наказав «У-172» і «У-185», який знаходився недалеко від катастрофи човна, йти на допомогу. Радіомовчання навколо інциденту тривало око¬ло 30 годин. Потім 11 серпня Атлантику перетнула ра¬діограмма: «Атаковані літаком. Маємо пошкодження. «У-172». І всього лише через кілька хвилин — дру¬гая радіограма: «Атаковані« Ліберейтор ». Тонемо. «У-604». Третю радіограму ми перехопили прімер¬но через годину: «Врятували екіпаж« У-604 », Збили літак. Маємо пошкодження. «У-185».
З подальших радіограм з’ясувалося, що «У-172» теж прийняла на борт частину екіпажу «У-604». «У-185» по-могла їй зробити поспішний ремонт. Потім обидва човни ні. Повним ходом вони продовжили рух на захід, залишаючи за собою довгі пінисті сліди.
13,10. Через хмарного покриву вискочив «ліберей- тор» на дистанції три тисячі метрів, Занурюватися по¬здно. Відразу ж здався червоний прапор, і зенітні розрахунки трьох човнів зайняли свої місця на палубі. Огром¬ная чорний птах знизилася для атаки. Але перш ніж увійти в зону досяжності нашого вогню, літак зробив віраж і став кружляти над нами в висоті.
13.18. У небі з’явився інший «Ліберейтор», повторивши маневр свого попередника. Обидва літаки кружляли над нами на чималій відстані. Я наказав дос¬тавіть на місток і в бойову рубку більше боєприпасів. У такій ситуації не могло бути й мови про занурення. Захоплені зненацька літаками противника, три под¬лодкі гасили бажання «томмі» атакувати одиночними залпами. Рокот працювали дизелів підводних човнів, распрост¬ранявшійся знизу, доповнювався ревом авіаційних дві¬гателей зверху.
13,25. З хмар виринув «Сандерленд» і приєднання-нілся до двох кружляв над нами «Ліберейтор». Його поява знизило до мінімуму наші шанси на благо-приємний результат розвитку подій.
13.32. З появою третього «Ліберейтор» освітньої-лась четвірка літаків. Наші шанси впали до нуля. Ка-залось, що похід, що тривав всього кілька годин, підійшов до передчасного завершення. Ми очікували атаки з повітря, зберігаючи в душі лише дещицю тієї рішучості, з якої вийшли в похід.
13.40. «Либерейтор» кинувся в атаку. Зенітки трьох під-човнів вдарили одночасно по пілоту, який, каза¬лось, здійснював безумство, пікіруючи в зону суцільного вогню. Однак незабаром з протилежного боку нас атакував інший «Ліберейтор», відволікаючи на себе частину вогню. Ми на¬чалі маневрувати зигзагами, прагнучи розбудувати план атакуючих. Один з літаків, які обстріляли під час пікірування з кулеметів «У-230», скинув касету бомб
